Онлайн-ігри — шкода чи користь?
- 20 листопад 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 338
Останні кілька років як в Інтернеті, так і в пресі точаться дискусії щодо зростання популярності онлайн-ігор. Кількість людей, котрі заглиблюються у віртуальний світ у пошуках «пригод», відпочинку чи навіть друзів, постійно збільшується. Здавалося б, що тут поганого, якщо людина займається чимось, як кажуть, «для душі», і це заняття не завдає шкоди?
Проблема полягає в тому, що декому ігри все ж таки шкодять, і справа тут не в самих іграх, а в зацикленості на них. Дехто майже цілодобово «стріляє» «монстрів», «штурмує» «міста» чи «проходить» квести, а інша категорія спускає гроші у віртуальних казино. Психологи інколи висловлюють думку, що геймери (любителі ігор), які влаштовують «криваву м’ясорубку» перед екраном монітора, ніколи не стануть робити того ж у реальності, тому можна зробити висновок, що жорстокі ігри певною мірою захищають наш світ від появи чергового маніяка на кшталт Чикатила чи Онопрієнка. Звичайно ж, головне у будь якій справі, навіть якщо це хобі, — відчуття міри.
Доросла людина повинна прекрасно розуміти, що, коли і для чого вона робить. Якщо комусь хочеться присвятити вечір онлайн-битвам у віртуальному світі, то це його вибір, й засуджувати людину за це ніхто не має права. Ми всі різні і захоплення у нас також різні, тому створювати проблему на порожньому місці не варто. Ну і звичайно ж, зовсім інша річ, коли хтось безконтрольно витрачає своє здоров’я, час і гроші на беззмістовне, на перший погляд, заняття. Не важливо, що стало першопричиною такої поведінки, бо з таким же успіхом такий індивід міг би «вдаритись у віру», почати приймати наркотики чи спиватися… Як бачимо, онлайн-ігри тут ні при чому. Справжня причина ховається у психологічному стані людини, її внутрішньому світі, почуттях та емоціях. Такі люди справді потребують допомоги спеціалістів і їх захоплення не можна назвати здоровим чи корисним.
Сьогодні стурбовані батьки багатьох дітей б’ють тривогу навколо сучасної індустрії комп’ютерних ігор, розвитку різноманітних гаджетів і пристроїв. З одного боку, ігри є однією з форм відпочинку, допомагають розслабитися, «випустити пару», розвивають логіку та інтелект, з іншого — можуть загнати людину вглиб самої себе і свій власний ілюзорний світ, що, в свою чергу, негативно відіб’ється як на оточуючих, так і на психічному здоров’ї індивіда.
Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що онлайн-ігри не є самі по собі шкідливими чи корисними. Самі люди, відповідно до власних вподобань, роблять їх добром чи злом й отримують відповідний результат.
Проблема полягає в тому, що декому ігри все ж таки шкодять, і справа тут не в самих іграх, а в зацикленості на них. Дехто майже цілодобово «стріляє» «монстрів», «штурмує» «міста» чи «проходить» квести, а інша категорія спускає гроші у віртуальних казино. Психологи інколи висловлюють думку, що геймери (любителі ігор), які влаштовують «криваву м’ясорубку» перед екраном монітора, ніколи не стануть робити того ж у реальності, тому можна зробити висновок, що жорстокі ігри певною мірою захищають наш світ від появи чергового маніяка на кшталт Чикатила чи Онопрієнка. Звичайно ж, головне у будь якій справі, навіть якщо це хобі, — відчуття міри.
Доросла людина повинна прекрасно розуміти, що, коли і для чого вона робить. Якщо комусь хочеться присвятити вечір онлайн-битвам у віртуальному світі, то це його вибір, й засуджувати людину за це ніхто не має права. Ми всі різні і захоплення у нас також різні, тому створювати проблему на порожньому місці не варто. Ну і звичайно ж, зовсім інша річ, коли хтось безконтрольно витрачає своє здоров’я, час і гроші на беззмістовне, на перший погляд, заняття. Не важливо, що стало першопричиною такої поведінки, бо з таким же успіхом такий індивід міг би «вдаритись у віру», почати приймати наркотики чи спиватися… Як бачимо, онлайн-ігри тут ні при чому. Справжня причина ховається у психологічному стані людини, її внутрішньому світі, почуттях та емоціях. Такі люди справді потребують допомоги спеціалістів і їх захоплення не можна назвати здоровим чи корисним.
Сьогодні стурбовані батьки багатьох дітей б’ють тривогу навколо сучасної індустрії комп’ютерних ігор, розвитку різноманітних гаджетів і пристроїв. З одного боку, ігри є однією з форм відпочинку, допомагають розслабитися, «випустити пару», розвивають логіку та інтелект, з іншого — можуть загнати людину вглиб самої себе і свій власний ілюзорний світ, що, в свою чергу, негативно відіб’ється як на оточуючих, так і на психічному здоров’ї індивіда.
Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що онлайн-ігри не є самі по собі шкідливими чи корисними. Самі люди, відповідно до власних вподобань, роблять їх добром чи злом й отримують відповідний результат.
Володимир ПЕТРЕНКО