Чого ми чекаємо від новообраного Президента України?
- 05 червня 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 297
-
Нарешті Україна має нового президента. П’ятим у 23-річній історії незалежності головою держави став Петро Порошенко — до недавна народний депутат, у минулому — двічі міністр, секретар Ради національної безпеки й оборони України, успішний підприємець, один із найбагатших українців.Нинішня президентська виборча кампанія запам’ятається тим, що тривала всього півтора місяці, відбувалася в умовах війни, пройшла спокійно, без звичного галасу, фактично непомітно, без використання сумнозвісного адміністративного ресурсу, а отже, без фальсифікацій. Її переможець став відомим уже в першому турі. Усі ці чинники, звісно, позитивні в нинішніх складних обставинах.
Варто підкреслити, що вибори Президента України могли б узагалі і не відбутися. Кремлівські агресори й окупанти, неодноразово заявляючи, що вважають поваленого й викинутого на смітник історії злодія й корупціонера Януковича легітимним президентом, мали намір зірвати вибори законного глави Української держави. Путлеру вигідно було й надалі тупо й безпардонно називати українську владу нелегітиною, самозванною, націоналістичною і навіть фашистською. Й під цим приводом не тільки грубо втручатися у внутрішні справи суверенної України, але відкрито і всебічно допомагати бандитам усіх мастей, які буцімто ведуть війну за визволення «брацкава народа ат фашизма».
Проте плани кремлівської кліки було зірвано, й наша держава, нарешті, має демократично обраного керівника. Треба не забувати, що вибори в Україні відбулися передусім завдяки санкціям США та країн Євросоюзу проти РФ. Загроза ще дошкульніших політичних та економічних ударів з боку світового співтовариств змусили Москву відмовитися від злочинного наміру.
Згоден, що на цих виборах ми обирали не найліпшого серед кращих, а, як завжди, — «менше зло». Але все-таки, чому українці обрали своїм Президентом саме Порошенка? Його підтримка була справді великою. Він навіть встановив своєрідний рекорд, посівши перше місце серед двох десятків кандидатів у всіх без винятку областях України. Друга у списку Ю. Тимошенко, яка зовсім недавно була лідером народних симпатій, набрала голосів учетверо менше за переможця. Проте ще рік тому політичний рейтинг Порошенка був настільки низьким, що він не міг навіть розраховувати на перемогу під час ймовірних виборів київського міського голови.
Перемогу Порошенку на виборах передрікали ще на початку самого виборчого процесу. Саме його всі аналітики вважали безперечним фаворитом на всій дистанції перевиборчих перегонів. Тобто тоді, коли ще ніхто не мав підстав аналізувати, наскільки професійно й системно проведе він виборчу кампанію. На чому базувалися такі прогнози? Передусім на тому, що впродовж останніх місяців Порошенко зумів подати себе суспільству як сильного, сміливого, чесного і справедливого політика. Як підприємця, що створив десятки тисяч робочих місць. Як українського виробника (а не спекулянта), продукцію якого з політичних мотивів бойкутує ворожа Московія. Порошенко, як кандидат на пост Президента, не піддавався на жодні провокації — ні з ким не вступав у суперечки, не займався чорним піаром. Цим продемонстрував якості європейського політика.
Чого нам чекати від Президента України Петра Порошенка? Дехто каже, що і в політиці він діятиме передусім як олігарх. Так, справді: за вартістю активів він посідає сьоме місце серед вітчизняних багатіїв. Але як не всі гадюки отруйні, так і не всі олігархи — однозначно аморальні визискувачі й патологічні грабіжники. Порошенко — олігарх наш, український. На відміну від інших олігархів, він ніколи не був наперсточником, не брав участі в рекетирському бандитському русі першої половини 1990-х років. Не обкрадав Україну, наживаючись на злочинних нафтогазових схемах. Його бізнес — винятково виробництво. Він створив потужні підприємства, на яких працюють кілька десятків тисяч людей. Вони виробляють продукцію, що користується попитом в Україні і за кордоном. Порошенко — чи не єдиний із олігархів, хто близько 15 років тому відкрито став на позиції українства. Починаючи з парламентських виборів 2002 року, фінансово й інформаційно, зокрема через « 5-й канал», сприяє перемогам на виборах державницьких сил.
Порошенко — самодостатня особистість, досвідчений державний діяч та управлінець, має добру освіту, тісні зв’язки з політичними колами багатьох країн. Тому знаний не тільки в Україні, а й за кордоном. Він добре проявив себе під час революційних подій, чим викликав щиру симпатію багатьох людей.
На новообраному Президентові лежить обов’язок зміцнити державну владу. Одним із першочергових його завдань є створення силових структур — українських за духом і мораллю, добре підготовлених і оснащених армії, міліції, СБУ. Лише спираючись на узаконені державою збройні формування правоохоронців і ЗС, можна буде сильним ударом вигнати з України чи знищити на наших теренах банди сепаратистів, диверсантів, професійних убивць, грабіжників, провокаторів і мародерів. І цим не тільки встановити у державі мир і лад, а й завоювати повагу в народу. Як на мете, мета цілком досяжна. Потрібні тільки політична воля й енергійна команда управлінців. До влади мають прийти люди, ретельно підібрані за принципами професіоналізму, порядності й патріотизму, а не кумівства чи особистої відданості.
Важливим кроком Порошенка має стати наведення порядку в інформаційному просторі, де, на жаль, продовжує панувати наш ворог. Медійна продукція окупанта щоденно відкрито пропагує Євразійський союз, поширює московські й совєцькі імперські міфи, принижує людську й національну гідність українців, руйнує національну ментальність нашого народу, нав’язує йому чужу мову, звичаї. Цьому неподобству, що триває понад 20 років, потрібно чимпошвидше покласти край.
Лише за реальними справами будемо оцінювати діяльність П. Порошенка. Сподіваємося, він, як людина мудра, зробить правильні висновки з помилок і навіть непокараних злочинів чотирьох своїх попередників. І повною мірою скористається наданим народом унікальним шансом, щоб увійти в історію будівником нової України.
Анатолій Ковальчук,
голова Бориспільського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка