Нескорені
- 19 червня 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 337
-
Де зараз стоїть будинок Бориспільської міської ради, до війни на тому місці був будинок і господарство пожежного депо. І була із залізних кутників побудована висока спостережна вишка. Бійці пожежного депо з вишки оглядали Бориспіль і додивлялися до ближні сіл. Біля пождепо був побудований з цементних кругів колодязь, з якого пожежні машини заправляли водою.
20 вересня 1941 року з-під Києва під натиском німців радянські війська виходили з оточення. Багато їх накопичилося у Борисполі. В обороні Борисполя брали участь моряки Дніпровської і Пінської флотилії, бійці 4-ї дивізії військ НКВС.
У ті часи багато моряків і солдат полягло смертю хоробрих в урочищі, яке називалось «Низ» — між Борисполем і Іванковом. Німці їх в полон не брали, а розстрілювали, бо вони в полон і не здавалися. Раніше в цьому урочищі, доки його ще не висушили, було дуже красиво: росли верби, лози, трава, осока та очерет, там гніздилися різні птахи, а у водоймах водилася риба. Весною витьохкували солов’ї. На ніч виводили туди на пашу колгоспних коней.
Перед будинком пождепо була вільна площа, на яку заїжджали німці-мотоциклісти для стоянки. І от один наш матрос заліг за бетонним колодязем і скільки в нього було патронів, стільки він і знищив німців, залишивши один патрон і для себе. Завершивши такий величний, героїчний подвиг, безстрашно загинув — пухом йому бориспільська земля.
А вороги, облюбувавши у Борисполі Трепов-парк (нині — міський парк), зробили там німецьке кладовище і на цьому кладовищі поховали матроса із почестями — як героя захисника Батьківщини і приклад для своїх солдат, як треба рідну землю захищать.
Пропозиція до бориспільців: увіковічнити пам’ятником безсмертний подвиг моряків Дніпровської і Пінської флотилії.
20 вересня 1941 року з-під Києва під натиском німців радянські війська виходили з оточення. Багато їх накопичилося у Борисполі. В обороні Борисполя брали участь моряки Дніпровської і Пінської флотилії, бійці 4-ї дивізії військ НКВС.
У ті часи багато моряків і солдат полягло смертю хоробрих в урочищі, яке називалось «Низ» — між Борисполем і Іванковом. Німці їх в полон не брали, а розстрілювали, бо вони в полон і не здавалися. Раніше в цьому урочищі, доки його ще не висушили, було дуже красиво: росли верби, лози, трава, осока та очерет, там гніздилися різні птахи, а у водоймах водилася риба. Весною витьохкували солов’ї. На ніч виводили туди на пашу колгоспних коней.
Перед будинком пождепо була вільна площа, на яку заїжджали німці-мотоциклісти для стоянки. І от один наш матрос заліг за бетонним колодязем і скільки в нього було патронів, стільки він і знищив німців, залишивши один патрон і для себе. Завершивши такий величний, героїчний подвиг, безстрашно загинув — пухом йому бориспільська земля.
А вороги, облюбувавши у Борисполі Трепов-парк (нині — міський парк), зробили там німецьке кладовище і на цьому кладовищі поховали матроса із почестями — як героя захисника Батьківщини і приклад для своїх солдат, як треба рідну землю захищать.
Пропозиція до бориспільців: увіковічнити пам’ятником безсмертний подвиг моряків Дніпровської і Пінської флотилії.
Шана і слава захисникам Батьківщини!
Олександр КОТКО,
корінний мешканець Борисполя