Каска солдату від… ветерана війни
- 05 вересня 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 286
Днями до приймальні народного депутата звернувся мешканець Борисполя Петро Іванович. Він інвалід 1 групи. Ветеран Великої Вітчизняної війни. Йому 90 років. Дідусь запросив до себе додому, бо потребував допомоги в чомусь важливому, як він повідомив. Я прийшов до нього. Спілкувалися майже годину: про війну колишню і про нинішню...
Він шокований: як так, коли майже 70 років тому він здобув перемогу разом із росіянами над Німеччиною, а тепер Україна просить підтримки у захисті від Росії у тепер уже колишньої країни-агресора, як він запам’ятав у часи своєї молодості, Німеччини — ветеран добре проінформований про візит Ангели Меркель до України; він не пропускає жодного випуску новин і, за старою звичкою, читає газети.
Я не знав, як і коментувати це… Я був вражений, коли наша бесіда зашилася на його проханні того важливого, заради чого він запросив мене: він хотів через народного депутата передати 200 гривень на потреби армії!
Ці 200 гривень зі своєї мізерної пенсії ветеран просив передати на схід, в АТО! Хочу зазначити, що ця дев’яносторічна людина живе незаможно, щоб не сказати гірше. Перепрошую за таку оцінку, але то не його вина. Відмовитися не було жодного шансу — його наполегливість була переконливою.
Довго вирішував, як зробити, щоб допомога патріотичного бориспільця залишилася помітною, адже саме гроші, як купюри, на сході зараз і не потрібні. Та й сума невелика.
До приймальні часто звертаються родичі солдатів, які перебувають у зоні АТО. Я знайшов один лист, у якому мама просила купити сину каску. Каску придбав, щоправда, значно дорожче від суми допомоги, на жаль, але то деталі, і відвіз її матері солдата від імені ветерана Петра Івановича! Чомусь впевнений, що цей подарунок дідуся збереже життя молодому хлопцю. Слава Україні!
Він шокований: як так, коли майже 70 років тому він здобув перемогу разом із росіянами над Німеччиною, а тепер Україна просить підтримки у захисті від Росії у тепер уже колишньої країни-агресора, як він запам’ятав у часи своєї молодості, Німеччини — ветеран добре проінформований про візит Ангели Меркель до України; він не пропускає жодного випуску новин і, за старою звичкою, читає газети.
Я не знав, як і коментувати це… Я був вражений, коли наша бесіда зашилася на його проханні того важливого, заради чого він запросив мене: він хотів через народного депутата передати 200 гривень на потреби армії!
Ці 200 гривень зі своєї мізерної пенсії ветеран просив передати на схід, в АТО! Хочу зазначити, що ця дев’яносторічна людина живе незаможно, щоб не сказати гірше. Перепрошую за таку оцінку, але то не його вина. Відмовитися не було жодного шансу — його наполегливість була переконливою.
Довго вирішував, як зробити, щоб допомога патріотичного бориспільця залишилася помітною, адже саме гроші, як купюри, на сході зараз і не потрібні. Та й сума невелика.
До приймальні часто звертаються родичі солдатів, які перебувають у зоні АТО. Я знайшов один лист, у якому мама просила купити сину каску. Каску придбав, щоправда, значно дорожче від суми допомоги, на жаль, але то деталі, і відвіз її матері солдата від імені ветерана Петра Івановича! Чомусь впевнений, що цей подарунок дідуся збереже життя молодому хлопцю. Слава Україні!
Народний депутат