Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- 12 вересня 2014
- Відгуків: 0
- Переглядів: 361
-
Місцем проживання фізичної особи визначається житловий будинок, квартира, інше помешкання, де вона постійно або переважно проживає. Але що робити, якщо особа пропадає, її місце перебування невідоме, розшуки її не дають позитивних результатів?За таких обставин заінтересована особа може звернутися до суду щодо визнання фізичної особи безвісно відсутньою й оголошення фізичної особи померлою. Для визнання громадянина безвісно відсутнім потрібна наявність таких умов: громадянин відсутній у місці його постійного проживання протягом року; а також протягом цього одного року в місці, де він постійно або переважно проживає, немає відомостей про місце його перебування. День одержання останніх відомостей може бути підтверджено пред’явленням останнього листа відсутнього громадянина або іншим способом (наприклад, показання свідків). Якщо неможливо встановити день одержання останніх відомостей, то початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, наступного за тим, у якому були одержані останні відомості. А якщо неможливо встановити цей місяць — 1 січня наступного року; визнання громадянина безвісно відсутнім допустимо за умови, що встановити місце його перебування неможливо.
Померлою може бути оголошена фізична особа, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Якщо ж людина пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, то термін скорочується до шести місяців. У разі якщо є підстави вважати людину загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, термін встановлюється в один місяць після завершення роботи спеціальної комісії. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це (ст. ст. 43,46 ЦК України).
Порядок визнання особи безвісно відсутньою та оголошення його померлим має певну послідовність. Спочатку така заява подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. Суд розглядає дану справу. На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку.
Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини, а нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з’явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Ольга ДИННИК,
адвокат, фахівець з цивільного, сімейного, трудового права.
Тел. 066-167-68-75