Краще не обіцяти, як слова не держати
- 15 травня 2015
- Відгуків: 0
- Переглядів: 318
-
У попередній публікації ми писали про гостру проблему жителів мікрорайону Лозівка, які вимушені ходити додому пішки, адже до їхнього житлового масиву курсує лише чотири автобусні рейси на день.
В усній розмові з головою правління Альянсу правозахисників «Верховенство права» Лінником Миколою Анатолійовичем, який наразі допомагає мешканцям Лозівки у вирішенні їхньої проблеми, міський градоначальник пообіцяв запустити ще два додаткових рейси. На жаль, покращення з транспортом не відбулось, стало тільки гірше: замість обіцяних шести автобусних рейсів, до Лозівки прямувало лише два на день і тільки через два дні після виходу статті, до віддаленого масиву знову стали курсувати чотири автобуси.
Міський голова — головна посадова особа територіальної громади міста в Україні. У звіті мера за 2006–2011 роки, опублікованому на офіційному сайті Бориспільської міської ради, вказана його найперша мета — «Активна участь мешканців в управлінні містом». Також слід зауважити, що в своїй програмі Анатолій Федорчук неодноразово зазначає, що його першочергове завдання — дбати про тих, хто цього потребує!
То чому ж Ви не тримаєте слово? Не бажаєте дбати про тих стареньких, жінок, підлітків та дітей, котрі вимушені йти додому пішки? На превеликий жаль, складається враження, що наш мер вміє тільки гарно говорити, а коли доходить до справи, то «я не я і хата не моя». Навіть після купи написаних запитів та відкритих листів ще не відбулося жодного громадського слухання. Не прислухаючись до думки громади, міський голова разом з перевізником вирішили, що людям чотирьох автобусів на день буде достатньо… А завтра вони вирішать коли, що та в якій кількості нам їсти? Чому таке ганебне ставлення до жителів масиву? Куди і як витрачаються кошти, виділені на розвиток мікрорайону Лозівка — лишається великою таємницею. Можливо, градоначальник забув, що оцінку роботі мера може дати тільки виборець?
Громада мікрорайону Лозівка не втрачає надії на мирне вирішення болючого питання. Люди стомлені, обурені й виснажені, адже щодня долати пішки кілометри додому вже немає сил. Ми ще раз звертаємося до пана Анатолія Федорчука і просимо знайти спільну мову зі своїми виборцями та, врешті-решт, дотриматися даного слова. Ми прагнемо лише одного: бути почутими! Та більше не терпітимемо, щоб слова міського посадовця і надалі розходилися з реальними справами.
Недарма кажуть, що влада, яка не чує свій народ, — не має перспективи. Це просто влада заради влади. Ми зневірені та обдурені… та, попри це, все ж сподіваємося на мирне вирішення проблеми.
Шановний Анатолій Федорчук, почуйте нас та дотримайте даного слова!
В усній розмові з головою правління Альянсу правозахисників «Верховенство права» Лінником Миколою Анатолійовичем, який наразі допомагає мешканцям Лозівки у вирішенні їхньої проблеми, міський градоначальник пообіцяв запустити ще два додаткових рейси. На жаль, покращення з транспортом не відбулось, стало тільки гірше: замість обіцяних шести автобусних рейсів, до Лозівки прямувало лише два на день і тільки через два дні після виходу статті, до віддаленого масиву знову стали курсувати чотири автобуси.
Міський голова — головна посадова особа територіальної громади міста в Україні. У звіті мера за 2006–2011 роки, опублікованому на офіційному сайті Бориспільської міської ради, вказана його найперша мета — «Активна участь мешканців в управлінні містом». Також слід зауважити, що в своїй програмі Анатолій Федорчук неодноразово зазначає, що його першочергове завдання — дбати про тих, хто цього потребує!
То чому ж Ви не тримаєте слово? Не бажаєте дбати про тих стареньких, жінок, підлітків та дітей, котрі вимушені йти додому пішки? На превеликий жаль, складається враження, що наш мер вміє тільки гарно говорити, а коли доходить до справи, то «я не я і хата не моя». Навіть після купи написаних запитів та відкритих листів ще не відбулося жодного громадського слухання. Не прислухаючись до думки громади, міський голова разом з перевізником вирішили, що людям чотирьох автобусів на день буде достатньо… А завтра вони вирішать коли, що та в якій кількості нам їсти? Чому таке ганебне ставлення до жителів масиву? Куди і як витрачаються кошти, виділені на розвиток мікрорайону Лозівка — лишається великою таємницею. Можливо, градоначальник забув, що оцінку роботі мера може дати тільки виборець?
Громада мікрорайону Лозівка не втрачає надії на мирне вирішення болючого питання. Люди стомлені, обурені й виснажені, адже щодня долати пішки кілометри додому вже немає сил. Ми ще раз звертаємося до пана Анатолія Федорчука і просимо знайти спільну мову зі своїми виборцями та, врешті-решт, дотриматися даного слова. Ми прагнемо лише одного: бути почутими! Та більше не терпітимемо, щоб слова міського посадовця і надалі розходилися з реальними справами.
Недарма кажуть, що влада, яка не чує свій народ, — не має перспективи. Це просто влада заради влади. Ми зневірені та обдурені… та, попри це, все ж сподіваємося на мирне вирішення проблеми.
Шановний Анатолій Федорчук, почуйте нас та дотримайте даного слова!
М. А. ЛІННИК,
голова правління «Альянсу правозахисників «Верховенство права»