(04595) 6-69-04
(067) 404-24-62
 Виходить - з червня 2002 року.     Тираж - 10`000 примірників
  Розповсюджується - безкоштовно в м.Борисполі
  Містить - авторські статті, оголошення, рекламу

Георгій Ткаченко — патріарх кобзарського мистецтва

  • 15 травня 2015
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 307
  • Автор: admin
  • 0
7 травня у Музеї Iвана Гончара кобзарська громада традиційно збиралася на Вечір пам’яті Георгія Ткаченка (1898–1993), художника, архітектора, бандуриста, засновника Київського Кобзарського Цеху.

Георгій Кирилович Ткаченко народився 5 травня 1898 р. у слободі Глушковій на Курщині, в бідній родині ремісника, з якої виніс щиру віру в Бога і любов до музики. Після закінчення у 1917 році Курського реального училища одержав ґрунтовну освіту архітектора: Харківське художнє училище та Московський художній інститут, котрий закінчив 1929 року по майстерні академіка Щусєва, одержавши звання архітектора-художника.
Останній представник «харківської» школи гри на старовинній діатонічній бандурі, Георгій Кирилович Ткаченко у своєму репертуарі мав чимало народних пісень та вісім дум, з якими виступав на популярних у 70–80-х роках минулого століття кобзарських концертах. Почувши у його виконанні народну думу «Про трьох братів азовських», український письменник Григір Тютюнник був надзвичайно вражений і написав свою відому новелу «Три зозулі з поклоном». Георгій Ткаченко запам’ятався і як ландшафтний архітектор і чудовий аквареліст. Його картини неодноразово експонувалися на багатьох пересувних виставках в Україні та Росії.
У 1993 році Георгія Кириловича не стало, але не пішли в небуття його думи і сподівання, розлетілися по світу його пейзажі, якими нині пишається не одна музейна колекція. І пішли поміж люди його учні, продовжуючи у третьому тисячолітті кобзарську традицію. Георгій Ткаченко став духовним Вчителем для багатьох. Він створив креслення бандури, за яким його учні стали виготовляти ці народні інструменти.
У Вечорі пам’яті взяли участь кобзарі та лірники Київського кобзарського цеху, учні Ткаченка та послідовники. Звучали спогади про митця, пісні, які він виконував. А ведучий заходу Микола Товкайло демонстрував світлини як хронологію життя і творчості Георгія Кириловича. За спогадами учнів, Ткаченко був за паспортом росіянином, але носієм української культури і, зокрема, пісенної традиції. Він знав велику кількість звичаїв і обрядів. За словами художника Василя Перевальського, Георгій Кирилович був кришталево чесною людиною, любив подорожувати і добре знав Україну. Мистецтвознавець Михайло Хай зауважив, що Ткаченко був не просто вчителем, а еталоном для своїх учнів. Кобзар, заслужений артист України Тарас Компаніченко, один з наймолодших учнів Ткаченка, розповів, що майстер щиро ділився своїми знаннями з молоддю, прагнув прищепити етичні норми, мав на них великий вплив. Він пригадував, як вони 18–19-річні юнаки сиділи у свого вчителя біля колін, намагалися почути кожне його слово.
Захід проводився в рамках Мистецької оборонної толоки «Захистимо Батьківщину разом!», зібрані кошти від якого перераховані воїнам АТО.

Лариса ГРОМАДСЬКА.

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.